Volentem ducunt fata, nolentem trahunt
Volentem ducunt fata, nolentem trahunt лат. — Охочого доля веде, упертого – тягне
пʼятниця, 6 травня 2011 р.
середа, 13 квітня 2011 р.
РЕЗОЛЮЦІЯ
Учасників громадських слухань (зборів) мешканців будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми (8-12 мікрорайони) – споживачів послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
12 квітня 2011 року м. Суми
Обговоривши ситуацію, яка склалася у сфері надання і споживання житлово-комунальних послуг у м. Суми та в межах повноважень, передбачених ст..11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
вирішили
1. Рекомендувати депутатам Сумської міської ради:
– скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.09.09 № 484 «Про визначення виконавців/виробників послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми», як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства;
– терміново визначити виконавців послуг з централізованого опалення, гарячого і холодного водопостачання та водовідведення в м. Суми згідно діючого законодавства та окремих нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, зокрема положень до рішення Сумської міської ради від 14.06.2006 року № 32-МР «Про порядок надання населенню міста послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»;
– на виконання п.4 ст.19 Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» терміново переглянути рішення органів місцевого самоврядування, прийняті за період 2006-2010 років в житлово-комунальній сфері, та привести окремі з них до норм чинного законодавства;
– зобов`язати суб`єктів господарювання житлово-комунальної сфери міста укласти (переукласти) поміж собою відповідні договори та договори з кінцевими споживачами, зокрема зобов’язати виконавців послуг з централізованого опалення, гарячого і холодного водопостачання та водовідведення укласти із споживачами – мешканцями багатоквартирних будинків, договори на надання цих послуг у відповідності із Типовим договором до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.05р. № 630, доповненнями, внесеними Постановою КМУ № 933 від 03.09.09р., а також уточненнями та пропозиціями, розробленими громадськими організаціями міста;
– зобов’язати Балансоутримувача (УЖКГ) провести, у відповідності із Законом України «Про посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві» від 07.02.11р., інвентаризацію внутрішньобудинкових і внутрішньоквартирних систем з метою виявлення несанкціонованого підключення додаткових теплових приладів (батарей опалення) на лоджіях, балконах, прибудованих приміщеннях 1-их поверхів багатоквартирних будинків;
– зобов’язати Балансоутримувача у короткий термін забезпечити необхідний ремонт пошкоджених внутрішньобудинкових системстем по яким подається послуга з централізованого опалення та гарячого водопостачання та їх ізоляцію, з метою усунення та запобігання втрат тепла;
– зобов’язати Балансоутримувача у централізованому порядку провести навчання персоналу, який у відповідності до температурних умов обслуговує (регулює) лічильники тепла;
– зобов’язати Балансоутримувача прийняти необхідні заходи щодо забезпечення безперебійної роботи /підключення загальнобудинкових приладів обліку тепла, придбаних за рахунок бюджетних коштів;
– доручити балансоутримувачу в двохмісячний термін розглянути питання можливості встановлення в багатоквартирних будинках індивідуальних квартирних засобів обліку тепла;
– скликати спеціальну сесію Сумської міської ради з питань надання житлово-комунальних послуг мешканцям багатоквартирних будинків, зокрема будинків комунальної власності;
– запросити на сесію через засоби масової інформації представників громади м.Суми (голів будинкових комітетів, легалізованих в установленому порядку, голів ОСББ, ЖК, МЖК, тощо).
2. Звернутись до народного депутата Верховної Ради України Даніленка В.А. з запитами стосовно:
– поновлення функціонування скасованої у березні 2011 року Державної житлово-комунальної інспекції, з огляду на те, що її територіальні підрозділи, зокрема Державна житлово-комунальна інспекція в Сумській області, зарекомендувала себе відповідальною державною установою, яка сумлінно та якісно здійснювала контроль за житлово-комунальною сферою міста та яка конче необхідна споживачам житлово-комунальних послуг для захисту їх інтересів;
– звернення, в свою чергу, до обласної прокуратури, контрольно-ревізійного управління з метою з`ясування обставин, чому загальнобудинкові лічильники тепла, придбані за рахунок місцевих бюджетних коштів та встановлені декілька років тому в окремих будинках м.Суми, по цей час не працюють, яка сума коштів на них витрачена, яка була виділена.
3. Зобов’язати Виконавців житлово-комунальних послуг:
– зняття показань лічильників проводити комісійно, у відповідності з ч. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.09 № 529 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»;
– надавати Споживачам платіжні документи для щомісячної сплати за житлово-комунальні послуги у повній відповідності до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
– забезпечити виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.05р. № 630 з доповненнями, внесеними Постановою КМУ № 933 від 03.09.09р. в частині наданння мешканцям міста Суми в необхідній кількості якісних послуг;
– оприлюднити по кожному будинку окремо мінімальні норми вхідних параметрів та температурні графіки регулювання теплової енергії для забезпечення контролю за якісним наданням послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
4. Звернутись до Громадської ради при обласній державній адміністрації з пропозицією провести спеціальне засідання ради з питань якісного надання житлово-комунальних послуг.
Голова громадських слухань (зборів) Рохманова Д.І.
Секретар Якимець Н.І.
понеділок, 14 березня 2011 р.
Кануни
17.01.2011 15:29 Анатолій Стріляний, ДУМКА
Так, програмою опозиції, здатної захопити мільйони, уже не може бути щось звично політичне, хай тричі демократичне...
На порядку денному навіть не соціальна справедливість у благодушно-ситому розумінні, а новий переділ по-нашенськи, хоча першими це суворе слово вимовили на Заході. І вимовили його не політики чи публіцисти, а дослідники. Не всі з них, мабуть, чули про «Чорний переділ», інакше могли б пошукати інше слово.
Західне відчуття належного, виявляється, просто не здатне допустити, що такий обсяг украденого може назавжди залишитися у власності злодіїв та їхніх спадкоємців. Західний же здоровий глузд (після тривалих спостережень!) постановив, що без переділу не може розпочатися одужання таких суспільств, як у Росії та Україні. Інакше вони ніколи не перетворяться з мафіозних у звичайні.
Можливо, вплинула Грузія. Там можуть запросто конфіскувати будь-яку власність сумнівного походження, і капіталізм від цього не стає соціалізмом, а тільки здоровішає. Грузія — країна православна. Вона була важливою частиною імперії. Населення Грузії не менше трачено російською історією, ніж України. Там теж велися розмови, що воно не дозріло до свободи. І ось виявилося, що це не зовсім так. Чи надихне це реформаторів у інших країнах колишнього СРСР, невідомо. Поки що грузинський урок осмислюється Заходом.
До думки про розкуркулення не цілком готові ні російські, ні навіть українські демократи, що колись перемогли під гаслом «Бандитам — тюрми!» Їм (не бандитам, а демократам) належить зробити зусилля, аби заспокоїтися. Метою радянського розкуркулення була ліквідація підприємців як класу. Тут же прямо протилежна мета: створення класу цивілізованих підприємців. Не ліквідація класу, а принаймні чистка, оздоровлення класу, забезпечення притоку свіжої крові в цей організм.
Програму, способи й механізми не доведеться вигадувати. Усе вже вигадано, усе випробувано. Одні статки будуть конфісковані, інші — обкладені різної тяжкості податками, треті — виставлені на аукціони з відшкодуванням якоїсь частки власникам. Для початку має бути з`ясовано, що відбувається в країні. А відбувається те, що лопає народний терпець. Нерівність зашкалює. Краще за всіх це розуміють найбагатші. Вони прагнуть якщо не примножити, то бодай утримати те, що мають: багатство і владу, що одне й те саме. Вони вже усвідомлюють, що треба ділитися (за геніальним висловом єльцинського міністра фінансів Ліфшиця), але, як завжди, зволікають. Адже ділитися — це не тільки повернути награбоване. Ще важливіше — дозволити людям чесно заробляти. Нещадна чистка всього управлінського апарату, десовєтизація його, розгін міліції, прокуратури, суду. Усе — з чистого аркуша. Запровадження подвійного і потрійного контролю...
З історії відомо, що до таких реформ верхівку може підштовхнути страх. Але він часто минає, коли для неї вже запізно — коли за справу беруться інші сили, низи з їхніми вождями. Коли від популізму, від загальних — бютівськоих чи хай там якоих — антиолігархічних балачок переходять до пропозиції убивчо конкретних заходів: перше, друге, третє...
Переломний момент настає, коли суспільство може істотно виграти від переділу, відзначають професори Асемоглу та Робінсон. Коли щось і може об`єднати Україну, так цей момент. Барига, чиновник, мент, суддя – вони однаково грабують і галичанина, і донецького, однаково принижують. «Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде»... « Презренье созревает гневом, а зрелость гнева есть мятеж ». Мови різні, а думка одна, і немає думки, зрозумілішої всім.
Суперзброя зла
03.12.2010 00:27 Анатолій Стріляний, ДУМКА
Якби не Віктор Ющенко, пам`ять про Голодомор могли б замотати остаточно і безповоротно. Уже цього досить, аби вважати виправданим його президентство.
Взагалі-то, першим забув народ, і дуже швидко, у моєму селі наприклад, – через кілька місяців після того, як закопали (не поховали!) останню жертву з 300 (при населенні 1500). Уже у вересні вечорами зусібіч звучали пісні, всюди гуляли весілля. Про це мені розповіли в 1983 році. Радянська влада здавалася вічною, на дворі розгулювала андроповщина, і спогади тих, хто вижив, записував потайки. «Що ж ви за люди?! Як це можна? Ще ж земля не осіла на ямах!» – «А що? Скінчилися жнива, настав час весіль, раділи, що все позаду, що залишилися живі. Як не співати?» У голові після цього довго крутився вірш одного російського поета районного масштабу:
С уборочной управимся,
Свезём зерно с токов,
И верь: тогда убавится
Число холостяков.
Тільки через багато років я, здається, зрозумів, що зумів. Сидів над списком односельців, звернув увагу на народжених у 1934 році. І раптом обпалило: та ж якби не співали, не справляли весілля, в Україні – не тільки в моєму селі, а в усій Україні! – не було б жодної людини 1934-го, 35, 36-го років народження! А їх досі он скільки...
Народ знав свою справу: виживати й відновлювати втрати.
Колективізація, незважаючи на небачене насильство, на геніальну пропаганду, посувалася зі скрипом. До честі українців, вони чинили опір. Убивали партійців, комсомольців, чекістів, рядових виконавців-ентузіастів. Уже це свідчить, що були й охочі до колгоспів – біднота, романтична частина молоді. По суті, тривала громадянська війна. Перемога в ній не була визначена наперед. Голодомор став зброєю, надзброєю радянської влади. Але першими загинули, між іншим, її найзлиденніші активісти. За що боролися, на те й напоролися: народець був незграбний, безгосподарний, не любив і не умів працювати, ніколи не вмів виживати – тільки жебрати, ну, іноді впадати в мрійливість, а найбільше – заздрити, заздрити, заздрити.
А Росію відповідальною за Голодомор призначив путінізм за участю багатомільйонного совка. Смикнуло його обуритися на визначення «геноцид» – визначення, яке вперше прозвучало півсотні років тому з вуст ученого американця. Але бог із ним, з путінізмом, до нього все менше зважають навіть його власні піддані. Але як розуміти партію російсько-совєцької частини України, що обрушилася на Віктора Ющенка, який повторив і узаконив американське визначення? Вона не заперечувала загибелі мільйонів, не знімала відповідальності зі сталінського політичного режиму, але... Бувають випадки, коли можна сто разів сказати «так», а люди все одно почують «ні», і нічого з цим не зробити. У масовій підсвідомості Партія конкретних пацанів (ПКП) – це партія, що оголосила Голодомор як геноцид шкідливою вигадкою «америкосів» і «бандерівців». Чому вона це зробила? Тому ж, чому не приймає українства, демократії, живе за поняттями зони й підворіття. Антикультура. Причому в найточнішому сенсі слова.
Культура – від слова культ. Культ – це особливе шанування чогось або когось. Окремої особи, предків, Сонця, богів, Христа, Будди, Магомета... У серцевині всякої культури – щось святе для даної групи людей. Антикультура ж означає, що для її носіїв немає нічого святого. Або так: антикультура – це культура люмпена. Люмпен же й на найдорожчій машині, і з мільярдами за кордоном – усе одно люмпен, сміття, шлак, покидьки суспільства. Людям культури думати не так про те, що він утнув учора, як про те, чого від нього можна чекати завтра.
Анатолій Стріляний
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
